Бородянський районний суд виправдав російського військового, звинуваченого у пограбування будинку під час окупації Київської області у березні 2022 року. Правозахисні організації кажуть, що це перший виправдальний вирок серед усіх, що були ухвалені в судах та стосувалися злочинів російської армії проти цивільних.
Про це повідомляє BBC News Україна. Справа про пограбування під час окупації Згідно з матеріалами справи, військовий перебував у складі військової частини № 6720 федеральної служби військ національної гвардії РФ (Росгвардії) у селі Блиставиця Бучанського району, де у нього виник злочинний намір на протиправне заволодіння приватним майном цивільного населення з метою особистої наживи.
Сторона обвинувачення надала докази, які, на переконання слідства, свідчать про скоєння пограбування.
Росгвардійцю заочно інкримінували статтю 438 Кримінального кодексу України - порушення законів та звичаїв війни.
Вказувалося, що росіяни заволодів такими речами: кутовою шліфувальною машиною, шуруповертом, електроточилом, електропилкою, жорстким диском, процесором, відеокамерою з комп`ютера, а також чоловічим одягом – куртки, светри, штани, взуття та ін.
На час подій власниця будинку виїхала із села, а повернулася у квітні 2022 року. За її свідченнями, наданими суду, будинок був розграбований, було зрозуміло, що у ньому жили російські військові.
Сусід розповів слідству, що знайшов на городі табличку від російського БТР з номером військової частини. На ній також було прізвище відповідального за бронемашину.
Також вироку суду згадується, що у приміщенні відділення експрес-пошти СДЕК обвинувачений відправив посилку вагою 24, 340 кг. Вона була відправлена до міста Рубцовськ Алтайського краю РФ. Разом із тим Бородянський районний суд вирішив, що усіх цих доказів недостатньо для того, щоб звинуватити цього росгвардійця у тому, що саме він вкрав майно потерпілої у її будинку.
"Суд вважає, що стороною обвинувачення не надано достатніх, належних і допустимих доказів, що викрадення майна з будинку потерпілої було вчинено саме обвинуваченим", – йдеться у вироку.
У пресслужбі офісу Генерального прокурора повідомили ВВС News Україна, що обвинувачення вже подало апеляцію на цей вирок до Київського апеляційного суду.
Причини У коментарі ВВС News Україна Зера Козлиєва, юридична директорка громадської організації Truth Hounds, яка документує та розслідує міжнародні злочини та порушення прав людини, каже, що наявність чи відсутність достатніх доказів "є одним з найбільших викликів під час розслідування воєнних та інших міжнародних злочинів, вчинених на окупованих територіях".
"Правоохоронні органи України не мають до них доступу під час та одразу після вчинення, а спроби цивільних зафіксувати такі порушення можуть загрожувати їхнім життю та здоров'ю.
Особливо це стосується встановлення особи обвинуваченого", – сказала вона, пояснюючи імовірні причини виправдального вироку.
Водночас вона наголосила, що суд не поставив під сумнів ані покази потерпілої, ані достовірність інших доказів і не заперечував складу воєнного злочину у цій справі.
Цю думку поділяє керівниця департаменту правосуддя ГО "Медіаініціатива за права людини" Анна Рассамахіна. "Суддя, імовірно, теж не мав сумнівів, що все це було скоєно, але він має виносити вирок, ґрунтуючись на достатніх доказах.
І він вимушений виносити виправдальний вирок, якщо немає чітких підтверджень, хто саме вчинив пограбування. Це величезна проблема, і я дуже далека від того, щоби звинувачувати слідчих чи суддю.
Вони поставлені у неймовірно складні умови", – сказала Рассамахіна у розмові з ВВС News Україна. Вона також зазначила, що не вважала б вирок Бородянського райсуду чимось негативним.
Рассамахіна підкреслила, що правосуддя по таких злочинах має бути якісним. «Усі вироки мають витримати ймовірне оскарження в апеляційних інстанціях аж до Європейського суду з прав людини.
Ми не можемо виключати імовірність того, що Росія колись захоче оскаржити обвинувальні вироки. Тому усі вони мають бути дуже обґрунтованими, а не як у росіян - беруть у полон "азовців" і за кілька місяців у них вже готові вироки зі звинуваченнями у терористичній діяльності", – пояснила вона.
"Медіаініціатива за права людини" постійно відстежує вироки, пов'язані з воєнними злочинами, що були скоєні Росією. За словами Анни Рассамахіної, вирок, ухвалений Бородянським районним судом - перший виправдальний вирок за час моніторингу.
BBC News Україна також повідомило, що проаналізувало оголошені прокуратурою ще у 2022 році підозри і повістки вісьмом російським військовим, які, на переконання слідства, грабували помешкання у Бучанському районі.
Згідно з аналізом видання, ці військові були там, де і виправданий судом росгвардієць. Більшість з них служили на той час в тій самій військовій частині, а шестеро із восьми підозрюваних надсилали посилки з білоруського Мозиря так само у Рубцовськ Алтайського краю РФ.
Росіяни відправляють посилки в поштовому відділенні в Мозирі.
Фото: Офіс Генпрокурора Усім їм інкримінуються пограбування у тому самому селі Блиставиця Бучанського району. Пограбування російськими окупантами Російське інтернет-видання "Медиазона" провело власне розслідування, згідно з яким за три місяці війни росіяни відправили щонайменше 58 тонн вантажів.
Відправлення здійснювалися з прикордонних з Україною пунктів компанії з доставки СДЕК, якою скористався й росгвардієць, якого заочно судив Бородянський суд.
Автори дослідження зауважують, що у посилках імовірно могли бути якісь товари, куплені у містах, з яких вони надсилалися, але вони не становили значну частину від усіх вантажів. За даними Медіаініціативи за права людини, загалом офіс Генпрокурора оприлюднив за три роки понад 100 підозр про пограбування по всій Україні.
Видання зауважує, що, беручи до уваги величезні обсяги вантажу посилок, які називає "Медиазона", можна зрозуміти, наскільки важко українським правоохоронцям було збирати докази про мародерство і пограбування.
За даними Медіаніціативи за права людини, на сьогодні загалом по Україні офіс Генпрокурора України зареєстрував понад 190 тисяч воєнних злочинів та злочинів агресії.
Суди України ухвалили близько 140 вироків. Усі вони були обвинувальними, за винятком цього. "Так, вироків небагато і їх не може бути багато.
Зараз рахунок йде на сотні по усіх справах про воєнні злочини. Їх не буде в рази більше. Всі розуміють, що встановити особи злочинців за усіма 190 тисячами воєнних злочинів і розглянути їх у суді, неможливо", – підсумувала правозахисниця Анна Рассамахіна.
Рубрика: Всё о спорте. Читать весь текст на ukranews.com.